-
1 past tense
-
2 past tense
-
3 прошедший
минулий, колишній. [Усе минуле лихо якось без моєї волі оживало, ставало перед моїми очима (Кониськ.). Щастя колишнього хвилі злотисті (Л. Укр.)]. В -шем году - минулого року, торік. На -шей неделе - на минулому тижні, минулого тижня. Прошедшее время, грам. - минулий час.* * *1) прич. яки́й (що) пройшо́в; яки́й (що) промину́в; яки́й (що) перейшо́в; яки́й (що) мину́в (мину́вся, промину́в, пройшо́в, сплив, збіг)2) в знач. прил. мину́лийпроше́дшее вре́мя — грам. мину́лий час (-у)
-
4 past
1. n1) минуле; минувшина2) життя людини (минуле)3) (the past) грам. минулий час2. adj1) минулий2) грам. минулий3. adv1) мимо2) убік4. prep1) мимо, повзto walk past smb. — пройти повз когось
2) за, по той бік3) більше, понад4) понад; поза межами (чогось)to be past oneself — розм. бути в нестямі
* * *I n2) гpaм. ( the past) минулий часII a1) минулий, колишній, давній2) гpaм. минулийIII advмимо; повз; дiaл. в сторонуIV prepto lay past — відкладати, зберігати
2) у просторовому значенні вказує на рух мимо, повз чого-небудь мимо, повз; по інший бік чого-небудь за, по той бік3) указує на вихід за рамки, межі, норми понад, більше; заpast cure — невиліковно; невиліковний
past all understanding — незбагненно; незбагненний
-
5 past
I n2) гpaм. ( the past) минулий часII a1) минулий, колишній, давній2) гpaм. минулийIII advмимо; повз; дiaл. в сторонуIV prepto lay past — відкладати, зберігати
2) у просторовому значенні вказує на рух мимо, повз чого-небудь мимо, повз; по інший бік чого-небудь за, по той бік3) указує на вихід за рамки, межі, норми понад, більше; заpast cure — невиліковно; невиліковний
past all understanding — незбагненно; незбагненний
-
6 минувший
прлг. минулий, (прежний) колишній; см. Прошлый. [Минулий час (Грінч.). Й моїх колишніх ясних літ зоставсь вінок (Філян.)]. В -шем году - минулого року, в минулому році, торік, уторік, того року, (зап.) тогід. Давно -ший - давно минулий, давнєколишній. -шее, сщ. - минуле (-лого), колишнє (-нього), минулість (-лости), минувшина, бувальщина. [Виучувати сучасне і минуле України (Стат. Акад.). Топче в багно нашу минулість (Грінч.). Минувшини мари (Франко)].* * *1) прич. яки́й (що) мину́в2) в знач. прил. мину́лий -
7 przeszły
-
8 чеч-
(чечей) минати, проходити, переходити, годитися П-К; чечти беш йыл минуло п'ять років СМ; кӧйлерни чеч- проходити селами П; чеченнердэ в минулому Г; чечейлер стол артна проходять за стіл Б; чечкен минулий К; чечмез мал неходовий товар К; чечт'ен заман минулий час Б; пор. д'еч-, йеч-, т'еч-. -
9 back
1. n1) спина2) спинка (стільця тощо)3) спинний хребет; поперек4) задня (зворотна) сторона; задній план5) виворіт, спід, підкладка6) гребінь (хвилі, пагорба)8) обух9) гірн. найвищий рівень (виробки)11) спорт. захисник (у футболі)12) корито; чан; великий бак◊ back to back — впритул
◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь
◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось
◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці
2. adj1) заднійback edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле
back elevation — вигляд ззаду, задній фасад
back vowel — фон. голосний заднього ряду
2) віддалений, дальнійback street — віддалена (глуха) вулиця
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старийa back number (issue) of a magazine — старий номер журналу
5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)6) військ. тиловийback areas — військ. тили, тилові райони
3. adv1) ззаду, позадуkeep back! — не підходьте!, відійдіть назад!
to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла
2) назад, у зворотному напряміback and forth — назад і вперед; туди й назад
3) знову4) осторонь, віддалік5) тому6) указує на зворотну дію4. v1) підтримувати, підкріпляти2) закріпляти (якір)3) зміцнювати, підпирати4) субсидувати, фінансувати5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом6) сідати на коня, їхати верхи7) класти на підкладку8) прилягати ззаду9) амер., розм. носити на спині10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном□ back down — відступати, відмовлятися
□ back off — гальмувати, сповільнювати
□ back out of — ухилятися від
□ back up — підтримувати; давати задній хід
◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня
* * *I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак -
10 back
I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак -
11 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
12 past perfect
минулий доконаний, перфектний час -
13 past progressive
минулий продовжений, тривалий час -
14 past perfect
минулий доконаний, перфектний час -
15 past progressive
минулий продовжений, тривалий час -
16 tense
1. n грам.часpresent (past, future) tense — теперішній (минулий, майбутній) час
2. adj1) натягнутий, тугий; напружений2) збуджений, напружений, зворушений3. v2) збуджувати; створювати напруженість* * *I [tens] n; грам.II [tens] vpresent [past, future] tense — теперішній [минулий, майбутній]час
1) ( tense up) натягати, напружувати; натягатися, напружуватися2) переваж. pass збуджувати; створювати напругуIII [tens] a1) натягнутий, тугий; напружений; гpaм. напружений2) збуджений, напружений -
17 imperfect
1. n грам.the imperfect tense — імперфект, минулий недоконаний час
2. adj1) недосконалий; дефектний; з вадою, поганий2) неповний, незавершений, незакінчений; недостатнійthe imperfect tense — грам. імперфект, минулий недоконаний час
* * *I n; грам.( the imperfect) імперфектII a1) недосконалий; дефектний, з вадою2) неповний; незакінчений, незавершений3) гpaм. імперфектний4) юp. недостатній -
18 worn
1. adj1) поношений, потертий; зношений2) перен. старий, шаблонний, заяложений; неоригінальний; банальний (про жарт)3) виснажений4) минулий (про час)2. p.p. від wear* * *I ['wxːn] a1) зношений; потертийsteps worn with pilgrims' knees — сходи, витерті колінами богомольців; старий, шаблонний, неоригінальний, плаский ( про жарт)
2) стомлений, вимотаний, виснажений3) заст. минулий ( про час)II [`wxːn] p. p.від wear 1; v -
19 tense
-
20 aforetime
advраніше, колись, у старовину, за старих часів* * *I a; іст.попередній, колишній; минулий, давнійII adv; іст.у колишні часи, в давнину, колись
- 1
- 2
См. также в других словарях:
минулий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до минути 3). 2) у знач. прикм. Який минув, пройшов. || Пов язаний з часом, відтинком часу, який вже минув. || Який жив раніше, колись. || Який передував теперішньому; попередній. •• Мину/лий час дієслівна… … Український тлумачний словник
давній — I 1) (який існує багато часу, давно виник, з явився, довго триває тощо), старий, давнішній, давнезний, старезний, віддавній; доісторичний (який зберігся, залишився від колишніх часів / існував дуже давно) Пор. споконвічний I, старовинний 2) (про… … Словник синонімів української мови
прадавній — я, є. 1) Дуже давній (у 1 знач.); стародавній. || Давно минулий (про час). || у знач. ім. прада/внє, нього, с. Те, що давно минуло чи стосується глибокої давнини. 2) Який існує споконвіку, з давніх давен чи дуже багато часу; відвічний,… … Український тлумачний словник